Публікація: 23.08.2026
«Я зрозуміла, що я не одна». Саме це відчуття учасниці називають одним із найважливіших результатів групи підтримки для дружин військовослужбовців у Чернівцях.
Групу проводили психологині Тамара Пугаченко та Олена Гаврилюк — випускниці навчального курсу «Ведення груп підтримки для дружин і матерів військовослужбовців» за авторською програмою ГО «Громадський рух “Жіноча Сила України”» «Місце сили».
Жінки приходили до групи з різними потребами. Хтось шукав розуміння, хтось — можливості побути серед тих, кому не потрібно довго пояснювати свій стан. Хтось приходив із тривогою та виснаженням, хтось — через брак спілкування.
«Мені було потрібне оточення інших жінок, які проживають те саме, поки чоловік на фронті», — розповідає одна з учасниць.
Для іншої поштовхом стала потреба в психологічній підтримці та спілкуванні з тими, хто має схожий досвід:
«Я шукала психологічної підтримки, хотіла бути серед людей, які розуміють і переживають схожі події та емоції. Хотілося нових знайомств і спілкування».
Ще одна учасниця говорить:
«У моєму оточенні всі цивільні, і я часто стикалася з нерозумінням. Хотіла побути серед людей, які проживають такий самий досвід».
Місце, де можна бути собою
Поступово група стала простором, де не потрібно було пояснювати свій досвід і контролювати кожне слово. Учасниці відзначали теплу атмосферу, щирість, відкритість і можливість бути почутою.
«Найціннішими для мене стали щирість, відкритість і безумовне прийняття».
Інша учасниця називає серед найважливішого «теплу атмосферу в колі привітних жінок, підтримку психологинь та вправи, які допомагали краще розуміти себе і свої почуття».
На зустрічах говорили про переживання, стосунки з чоловіками, які перебувають на фронті, життя пари на відстані та відмінності між цивільним і військовим досвідом.
«Ми пізнавали себе, говорили про різні аспекти стосунків на відстані, дізнавалися, як краще розуміти своїх чоловіків. А ще ми здружилися — тепер підтримуємо одна одну».
Для учасниць важливими були не лише нові знання, а й можливість краще зрозуміти себе та своїх близьких.
Що змінилося
Деякі жінки говорили про зменшення тривожності, більше внутрішньої опори та покращення стосунків із чоловіками.
«Я краще відновлююся і турбуюся про себе. З’явилося більше розуміння чоловіка, а у стосунках стало менше напруження».
Інша учасниця розповіла:
«Я перестала заганяти себе. Зараз мені трохи легше чекати чоловіка, я краще його розумію, ми навіть зблизилися. Я відчуваю, що є коло людей, де мене цілковито розуміють і підтримують. Я знову пишу вірші — і відчуваю, що мені легше жити».
Але, мабуть, найважливішою зміною для багатьох стало відчуття, що вони більше не залишаються самі зі своїм досвідом.
«З’явилося відчуття: “Я не сама”. І це важливо».
Група завершилася. Підтримка — ні
Навчання завершилося, але жінки продовжили зустрічатися. Вони залишилися на зв’язку, спілкуються в чаті, телефонують одна одній, зустрічаються, діляться досвідом і підтримують у складні моменти.
«Головне — ми розуміємо одна одну з півслова. Ми стали як родина: такі різні й водночас такі рідні», — говорить одна з учасниць.
Для деяких жінок ця група стала не лише місцем психологічної підтримки, а й першою спільнотою людей зі схожим досвідом. Тут можна говорити про тривогу, втому, очікування чоловіка з фронту, дітей, стосунки — і про себе.
«Найважливіше відбувається між людьми», — каже ведуча групи Олена Гаврилюк.
Саме в цьому одна з головних цінностей таких груп: вони не можуть забрати складні обставини, в яких живуть родини військовослужбовців. Але допомагають не залишатися з ними наодинці — бути почутою, краще розуміти себе й близьку людину та поступово створювати власне коло підтримки. Як зазначають психологині Тамара Пугаченко та Олена Гаврилюк, потреба в підтримці не завершується разом із кількома зустрічами.
А спільнота, яка виникає між жінками, може залишатися поруч і після завершення програми.
Для нас важливо бачити, що знання й навички, отримані під час навчання, продовжують працювати після нього — уже в громадах і для конкретних людей.
Дякуємо Тамарі Пугаченко та Олені Гаврилюк за професійність, уважність до жінок і за те, що вони продовжують цю роботу.
Дякуємо програмі «Ти як?», Координаційному центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, міському центру соціальних служб та координаторці «Ти як?» у Чернівецькій області за сприяння та рекомендацію таких фахівчинь.
Ми продовжуємо співпрацю з Тамарою та Оленою. Бо хороша підтримка — це не лише зустрічі за розкладом. Це зв’язок, який залишається між людьми й після них.
Навчання відбулося у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я « Ти як? » — ініціативи першої леді Олени Зеленської — у партнерстві з Координаційним центром з психічного здоров’я КМУ.
Навчальний курс проведено в межах проєкту «Жіноча сила для відновлення громад: психосоціальна підтримка та розвиток ресурсності жінок із родин військовослужбовців»,який реалізується ГО «Громадський рух “Жіноча Сила України”» в межах проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що впроваджує Фонд Східна Європа за фінансової підтримки Європейського Союзу.