Публікація: 10.06.2022
Надаючи психосоціальну підтримку захисникам і їхнім рідним, ми маємо враховувати соціально-психологічний стан суспільства. Наші партнери з наукової спільноти Інституту соціально-політичної психології НАПН України представили науково-аналітичну доповідь “Соціально-психологічний стан українського суспільства в умовах повномасштабного російського вторгнення: нагальні виклики і відповіді”.
Директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, член-кореспондент НАПН України Микола Слюсаревський представив її на розширеному засіданні НАН України 4 травня 2022 року.
Він пояснив, що повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 р. стало кульмінацією тривалої гібридної агресії, спричинивши гострі виклики соціально-психологічному станові українського суспільства. Частину з них вже подолано, інші ще потребують відповідей. Вітчизняне психологічне співтовариство, зокрема наукові установи НАПН України, має відіграти ключову роль у розв’язанні цих питань.
Породжені повномасштабною війною виклики можна умовно поділити на чотири групи:
- виклики українцям як спільноті;
- виклики ментальному здоров’ю особистості;
- виклики психологічному благополуччю та розвитку дитини;
- виклики українським психологам як фаховому співтовариству.
Виклики українцям як спільноті. Війна перевірила стійкість української ідентичності, згуртованості та довіри до влади. Після вторгнення громадська думка докорінно змінилася – більшість українців підтримала національну єдність і відкинула російську пропаганду. Зросла територіально-державницька ідентичність з національним забарвленням.
Водночас, у суспільстві намітилися і нові розломи – між місцевими та переселенцями, військовими та цивільними, тими, хто виїхав і залишився в Україні. Психологічний виклик – завищені очікування швидкої перемоги, що можуть призвести до розчарування.
Рекомендації:
- Пропагувати ідею територіально-культурного розмаїття як джерела сили.
- Формувати психологічну готовність до різних сценаріїв розвитку війни.
- Розвивати діалогові взаємини між владою і громадянським суспільством.
- Підтримувати патріотичне піднесення та запобігати дегуманізації суспільних відносин.
- Інформувати біженців про переваги повернення в Україну, створюючи системи підтримки за кордоном.
Виклики ментальному здоров’ю особистості. Війна загострила такі психоемоційні ризики, як:
- Накопичений стрес і психоемоційне виснаження.
- Деструктивні емоційні стани (тривога, страх, провина, агресія).
- Руйнування особистісної картини світу.
- Поляризація соціальних контактів і викривлення комунікацій.
- Ризики надмірного споживання медіаконтенту та інформаційної вразливості.
- Посттравматичні стресові розлади та адаптаційні проблеми.
Рекомендації:
- Використовувати досвід пандемії для долання стресів.
- Поширювати просвітницькі матеріали з кризової комунікації.
- Розробити мережу національних центрів травматерапії.
- Запровадити стандарти висвітлення чутливих тем у ЗМІ.
- Підтримувати психологічно незахищені верстви населення, зокрема біженців.
Виклики психологічному благополуччю дітей. Діти стали найвразливішою групою населення в умовах війни. Війна спричинила втрати, травми, зміни соціального і освітнього середовища, освітні розриви і проблеми соціалізації. Зростає ризик дитячих і підліткових депресій, ПТСР, когнітивних розладів.
Рекомендації:
- Координація психологічної допомоги дітям через міжвідомчий штаб.
- Підготовка фахівців для роботи з дітьми, що зазнали травм.
- Адаптація освітніх програм до потреб дітей з травматичним досвідом.
- Розробка підтримки для сімей усиновлювачів та опікунів.
- Поліпшення якості дистанційного навчання з акцентом на інтерактивність.
Виклики для фахового співтовариства психологів. Психологічна спільнота стикнулася з нестачею кваліфікованих кадрів і стандартів роботи в умовах війни. Потрібний прискорений розвиток національних методик та інструментів психологічного супроводу населення в умовах повномасштабної війни.
Рекомендації:
- Підготовка кадрів відповідно до нових умов і потреб суспільства.
- Поширення наукових досліджень, моніторинг стану суспільства.
- Підвищення рівня психологічної культури населення.
- Створення єдиного органу координації психологічної допомоги.
Висновки Війна випробувала суспільство, виявивши в ньому мужність, солідарність і прагнення свободи. Разом з тим вона створила виклики, які потребують негайної уваги та комплексних рішень. Захист людяності, зміцнення психологічного здоров’я та соціальної згуртованості мають стати пріоритетами для подальшої роботи фахівців і держави.
Повний текст доповіді доступний до завантаження за посиланням:
Слюсаревський, М. М. (2022). Соціально-психологічний стан українського суспільства в умовах повномасштабного російського вторгнення: нагальні виклики і відповіді: Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 року. Visnik Nacional Noi Academii Nauk Ukrai Ni, (6), 85–92. https://doi.org/10.15407/visn2022.06.085